Бібліотека

Збірник документів, упорядкований А. Айсфельдом та О. Айсфельд, присвячений депортаціям німецького населення України в період Другої світової війни та у перші роки після її завершення. Документи висвітлюють перебіг превентивних депортацій німецького населення у 1941-1942 рр., виселення німців, звинувачених у колабораціонізмі (так званих «фольксдойче»), з визволених територій України, а також долю німців-репатріантів, направлених на спецпоселення під нагляд спецкомендатур НКВС-МВС СРСР. Окремі джерела характеризують соціально-правове становище етнічних німців після звільнення зі спецпоселень у 1955 р. та процес їх реабілітації, кульмінацією якого стало ухвалення Закону України від 17 квітня 2014 р. «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

У збірнику представлено наукові праці, присвячені проблемі насильницької депортації етнічних німців, здійсненої на підставі постанов Державного комітету оборони СРСР улітку-восени 1941 р. Розглянуто виселення німецького населення з Криму, Запорізької, Сталінської, Ворошиловградської та інших областей України до віддалених регіонів Радянського Союзу. Проаналізовано умови та наслідки депортації, правовий статус і реальне становище німців на спецпоселеннях, а також долю осіб, мобілізованих до трудової армії. Окрему увагу приділено складному та тривалому процесу реабілітації німецького населення і відновлення історичної справедливості у повоєнні десятиліття та в період незалежності України.

До збірника включено документи, що висвітлюють процес підготовки та проведення органами НКВС УРСР масової «німецької операції» - складової «Великого терору» в СРСР у 1937-1938 рр. Розкрито історичні обставини появи наказу НКВС СРСР № 00439 від 25 липня 1937 р. та специфіку його виконання в УРСР. Охарактеризовано методику відбору «контингенту», що підлягав репресіям, технологію здійснення масових репресій у межах операції та їхні трагічні наслідки для німецького населення України.

До збірника включено документи та матеріали, що висвітлюють процес фабрикації Управлінням державної безпеки НКВС УРСР так званої «справи» «Національного союзу німців в Україні» 1935-1937 рр., яка передувала масовій «німецькій операції» НКВС УРСР 1937-1938 рр. У збірнику вміщено 114 документів, що розкривають технологію фабрикації «справи НСНУ» на прикладі групових справ «керівного центру НСНУ» та його «одеської групи» - номенклатури німецьких національних районів УРСР, а також представлено процес реабілітації осіб, засуджених за цими справами.

Видання адресоване широкому колу читачів: дослідникам репресій тоталітарного режиму в Україні, науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти, студентам, активістам національних товариств сучасної України, а також усім, хто цікавиться новітньою історією України.

Науково-популярна праця історикині та краєзнавиці Е. Плесської (Зебольд) знайомить читача з багатогранною історією німців Причорномор’я від періоду Російської імперії до сучасності. У книзі розглянуто процес колонізації південних регіонів у XVIII-XIX ст., особливості господарської діяльності, повсякденне та сімейне життя німецьких колоністів, їхні взаємини з іншими етносами, духовну сферу та систему освіти. Окремий розділ присвячено поступовому руйнуванню традиційного укладу життя німецьких поселень радянською владою. Значну увагу приділено репресіям 1920-1941 рр. і трагічним наслідкам Другої світової війни для долі етнічних німців Причорномор’я.

Каталог «Німці Причорномор’я» є науково-ілюстративним виданням, присвяченим історії та культурі німецьких колоністів Півдня України. Видання підготовлене співробітниками Одеського історико-краєзнавчого музею у співпраці з представниками німецького товариства «Відергебурт» у межах програми «Німці Причорномор’я. 1803–2003» під егідою Інституту культури та історії німців Північно-Східної Європи (Люнебург / Геттінген, Німеччина).

Вступні статті Е.Г. Плесської-Зебольд та В.В. Солодової висвітлюють процес заселення регіону німецькими колоністами, їхню господарську діяльність, уклад життя, релігію, освіту та історичну долю в період Російської імперії й СРСР. Основу каталогу становить систематизована музейна колекція предметів побуту та документів, зібраних під час експедицій в Одеській і Миколаївській областях. Видання є важливим джерелом для дослідників, музейних працівників і широкого кола читачів.

До збірника увійшли доповіді українських дослідників історії та культури німців Причорномор’я, представлені на міжнародних наукових конференціях, що відбувалися в м. Геттінген у 1995-2001 рр. У публікаціях розглянуто малодосліджені питання заснування німецьких колоній на початку XIX ст., а також особливості їх економічного, соціального, культурного та політичного розвитку в XIX ст. - першій половині XX ст. Видання адресоване історикам, краєзнавцям, етнографам, архівістам, працівникам бібліотек і музеїв, студентам історичних факультетів та представникам національно-культурних спільнот.

У книзі висвітлено економічні, соціальні та демографічні аспекти розвитку сільськогосподарських німецьких колоній Півдня України у 1781-1871 рр. Автор аналізує складний процес адаптації німецьких мігрантів до нового середовища в межах Російської імперії.

У центрі уваги перебуває повсякденне життя колоністів: пристосування до кліматичних і ґрунтових умов, боротьба з хворобами, епідеміями та нашестями шкідників. Розглянуто процеси соціальної та професійної диференціації сільських спільнот, розвиток релігійних громад і колоністських родин упродовж дев’яти десятиліть, взаємини німців із представниками державної адміністрації та сусідами в мультиетнічному й мультиконфесійному просторі Північного Причорномор’я. У новому світлі подано взаємини між армією та колоністськими громадами під час Кримської війни.

Книга ґрунтується на архівних документах і матеріалах соціологічних досліджень, проведених Центром етносоціологічних та етнополітичних досліджень Інституту соціології Національної академії наук України. Розглянуто чисельність, ареали розселення та становище німецької національної меншини на початку 1920-х років, висвітлено історію формування німецьких районів і сільських рад, мережі навчальних закладів, а також діяльність радянських і адміністративних органів у місцях компактного проживання німецького населення.

У центрі уваги авторів - репресивна політика сталінського режиму щодо німців в Україні: ліквідація інститутів національно-культурного розвитку, фабрикація «антирадянських» справ, масові депортації з територій історичного проживання. Окремо осмислюються процеси національно-культурного відродження німецької спільноти в Україні в умовах сучасного державотворення.

У збірнику документів простежується доля німецької етнічної групи в Україні за умов тоталітарного режиму в 1920-1930-х роках. Опубліковані матеріали відображають політику радянської влади щодо німецької меншини, трансформацію її соціального та правового становища, а також механізми репресивного контролю.

Видання адресоване етнологам, історикам, викладачам і студентам закладів вищої освіти, краєзнавцям та всім, хто цікавиться історичним минулим і сучасним станом національних меншин в Україні.

Книга висвітлює історію німецьких переселенців на півдні України з кінця XVIII до початку XX ст. Автори аналізують шлях адаптації колоністів - від перших років боротьби за виживання та подолання адміністративних перешкод до створення високопродуктивних господарств.

Детально розглянуто внесок німців у розвиток скотарства, виноградарства та виробництва сільськогосподарської техніки, зокрема в колоніях Хортиці та Одеси. Окрему увагу приділено системі внутрішнього самоврядування, ролі церкви, шкільної освіти та медицини в житті колоністських громад.

Монографія присвячена історії Хортицьких і Молочанських колоній Півдня України у 1914-1931 рр. У дослідженні проаналізовано стан поселень і спільноти загалом у ключові історичні періоди: Першої світової та громадянської воєн, голоду 1921-1923 рр., доби НЕПу та колективізації.

Окреме місце відведено міжнародній благодійній діяльності зарубіжних менонітських центрів, спрямованій на збереження менонітської діаспори в Україні. Видання адресоване фахівцям-історикам, студентам, краєзнавцям та всім, хто цікавиться історією менонітства.

Монографія присвячена проблемам історії німецького та менонітського населення Півдня України. У праці проаналізовано причини та мотиви міграції, процеси формування німецьких і менонітських колоній, висвітлено господарську діяльність переселенців, труднощі початкового етапу колонізації та шляхи їх подолання.

Розглянуто питання духовного життя колоністів і подано характеристику стану історіографії проблеми.

Книга є комплексним дослідженням історії та спадщини менонітів Катеринославщини. Видання охоплює шлях громади від заснування перших поселень до трагічних подій XX століття. В основі — нариси про 20 колоній, укладені за матеріалами міжнародних експедицій, архівними даними та унікальними свідченнями очевидців.

У книзі охарактеризовано особливості духовного життя, культури та зразкового господарювання менонітів, показано вплив колективізації, голодів і Другої світової війни на їхню долю. Авторам вдалося зафіксувати «живу історію» - спогади старожилів про побут і традиції сусідів-колоністів. Видання є щирою спробою відтворити образ зниклого світу та зберегти пам’ять про колоністів, які зробили вагомий внесок у розвиток південних земель України.

У монографії, насамперед на основі документів ЧК–ГПУ–НКВС, висвітлено політичні репресії 1920–1930-х років через призму їхнього впливу на долі німецького населення України. Видання розраховане на студентів, викладачів, істориків та всіх, хто цікавиться історією радянського суспільства.

Видання розповідає про німецького письменника й учителя музики, уродженця української німецької колонії Грослібенталь, Германа Бахмана (Hermann Bachmann, 1888-1951) та його книгу, створену безпосередньо після однієї з фольклорно-діалектологічних експедицій В.М. Жирмунського до німецьких колоній Березанського району Миколаївської області (влітку 1927 р.). Уперше публікується переклад книги Бахмана російською мовою, доповнений детальними коментарями. Зіставлення тексту подорожніх записок із збереженими в архіві Жирмунського в Петербурзі звукозаписами, експедиційними зошитами та фотографіями дає змогу отримати яскраве уявлення про побут, мову, культуру та людей німецьких колоній, а також про техніку й методику польових досліджень початку XX століття. Книга ілюстрована унікальними фотографіями з особистого архіву В.М. Жирмунського.

В альбомі представлено фотографії з архіву видатного філолога, академіка Віктора Максимовича Жирмунського, зроблені під час фольклорно-діалектологічних експедицій до німецьких поселень (колоній) на території СРСР наприкінці 1920-х років. Метою експедицій було комплексне вивчення мови, фольклору та побуту німців-колоністів. У результаті поїздок за короткий час було зібрано унікальний науковий матеріал, зокрема близько 4000 текстів німецьких народних пісень, близько 1200 мелодій, записаних на воскові валики й платівки, понад 1000 діалектних анкет, а також фотофіксацію.

У процесі вивчення спадщини Жирмунського вдалося співвіднести різні частини фотозібрання з конкретними науковими експедиціями та систематизувати колекцію за географічно-часовою ознакою. В альбомі вміщено близько 100 експедиційних світлин, що відображають пейзаж, архітектуру, інтер’єри, побут і портрети колоністів. У передмові подано відомості про маршрути поїздок, склад учасників і характер зібраних у колоніях матеріалів. Ці старі фото мають не лише безсумнівну історичну, а й значну естетичну цінність. З огляду на драматичну долю німців СРСР і створених ними поселень, знімки, зроблені напередодні колективізації та наступної депортації, стають безцінним пам’ятником безповоротно втраченого часу.

Документи Державного архіву Миколаївської області про німців Миколаївщини у 1918-1931 рр. є важливим джерелом для вивчення історії краю. У них відображено процеси докорінної ломки дореволюційного укладу життя, радянізації всіх сфер політичного, правового, економічного, культурного та духовного життя. Анотовані фонди дають широке уявлення про глибокі перетворення, яких зазнали німецькі населені пункти Миколаївщини та їхнє населення.

Анотований реєстр призначено для істориків, етнографів, архівістів, краєзнавців, працівників бібліотек і музеїв, студентів історичних факультетів.

Видання містить анотований перелік справ із 25 найвагоміших фондів Державного архіву Херсонської області за 1919-1930 рр., що відображають різні аспекти життя німецьких поселенців регіону. Під час відбору справ і підготовки анотацій упорядники прагнули в межах обмеженого обсягу подати максимально всебічну картину соціального, господарського та культурного становища німецького населення, зокрема включаючи матеріали, які не зводяться до офіційної позиції радянської влади. Водночас до переліку увійшли не всі документи й фонди за цією тематикою, що зумовлено рамками видання.

Видання адресоване науковцям-історикам та етнографам, архівістам, працівникам бібліотек і музеїв, краєзнавцям, викладачам історії та студентам історичних факультетів.

Документи Одеської контори іноземних поселенців є важливим джерелом для вивчення колонізації території між Бугом і Дністром, її економічного, демографічного, соціального та культурного розвитку. Вони доповнюють матеріали Опікунського комітету у справах іноземних поселенців Південного краю Росії численними відомостями про розвиток німецьких і греко-болгарських колоній в околицях Одеси, а також про окремих колоністів, що дає змогу досліджувати майже повсякденне життя поселень.

Документи Опікунського комітету у справах іноземних поселенців Південного краю Росії є важливим джерелом для вивчення колонізації Півдня України, його економічного, демографічного та культурного розвитку. У них відображено політику уряду Росії щодо колоністів іноземного походження та російських громадян, роль губернської влади та системи самоврядування колоній. Повсякденне життя показано у всій його повноті та різноманітті. Опис призначено для істориків, етнографів, архівістів, краєзнавців, працівників бібліотек і музеїв, студентів історичних факультетів.

Документальна спадщина головного судді Контори новоросійських іноземних поселенців, а згодом екстраординарного члена Опікунського комітету у справах іноземних поселенців Південного краю Росії С.Х. Контеніуса є незамінним джерелом для вивчення іноземної колонізації Південної Росії у першій третині XIX ст. Опубліковані документи про влаштування та розвиток німецьких, менонітських, болгарських, єврейських та інших колоній дають змогу визначити роль і місце С.Х. Контеніуса в цьому процесі.

Праця є фундаментальним довідником з історії та генеалогії німецьких колоністів у Російській імперії. Головна мета - документально пов’язати кожного переселенця з конкретним місцем народження в Німеччині (Пфальц, Ельзас, Баден та ін.). Книга охоплює період від кінця XVIII до середини XIX ст. і базується на унікальних архівних даних: ревізьких казках, паспортних списках і церковних книгах. Перша частина містить аналіз причин міграції, тексти маніфестів та алфавітні списки родин за регіонами (Поволжя, Причорномор’я, Бессарабія, Крим, Кавказ). Друга частина включає детальні списки за 1808-1858 рр. із зазначенням складу сімей та віку, що дає змогу відтворити щонайменше два покоління предків. Видання доповнене вісьмома картами міграційних маршрутів і є незамінним ресурсом для пошуку родинного коріння та вивчення історії розселення німецьких колоністів у Російській імперії.

Видання присвячене історії німецького населення Північного Причорномор’я, Криму та Кавказу з XVIII ст. до початку Другої світової війни. До збірника увійшли статті дослідників із Німеччини, України, Росії та Азербайджану, представлені на міжнародних наукових конференціях у Геттінгені. Автори розглядають процеси німецької колонізації, господарську й культурну діяльність переселенців, їхній внесок у розвиток регіонів, а також зміни правового та соціального становища в умовах модернізації Російської імперії та радянської політики. Особливу увагу приділено долі німців у період Першої світової війни та раннього радянського часу.

Дослідження Дітмара Нойтатца присвячене історії німецьких колоній Північного Причорномор’я та Волині у 1861-1914 рр. і розглядає їхній розвиток у контексті Великих реформ та зростання великоросійського націоналізму. Економічний добробут колоністів, заснований на стійких соціальних структурах, поступово став сприйматися як загроза на тлі кризи російського селянства.

Ліквідація привілеїв у 1871-1874 рр. започаткувала політику адміністративної інтеграції. Із 1880-х років під впливом націоналістичної публіцистики німців дедалі частіше зображали як «чужорідний елемент». Автор показує, що русифікація та суспільний тиск посилили національну самосвідомість колоністів за умови збереження їхньої лояльності імперії.

У книзі докладно розглянуто історію німецької колонії Кандель, заснованої у 1808 р. на території Херсонської губернії переселенцями з Ельзасу, Пфальцу, Баварії, Пруссії та Австрії. Тематика охоплює господарський розвиток колонії, взаємини її мешканців із владою та представниками інших національностей, релігійне життя, становлення шкільної освіти, фольклор і лінгвістичні особливості. Значну увагу приділено глибоким змінам у житті колоністів під впливом драматичних подій першої половини XX ст. Розділи, присвячені долі мешканців Канделя в період Другої світової війни, мають мемуарний характер, оскільки обидва автори є уродженцями цієї колонії.

Історико-географічний атлас присвячено 200-річчю заснування Молочанського менонітського округу на півдні України. Видання виходить за межі суто академічного довідника і є даниною пам’яті поколінням, які перетворили посушливі степи на квітуче «меннонітське співтовариство», а згодом зазнали репресій комуністичного режиму. Автор, Хельмут Т. Хюберт, здійснив масштабну роботу з систематизації картографічних даних, спираючись на архівні документи, звіти Йоганна Корніса та унікальні свідчення очевидців.

До книги включено детальні плани не лише 57 стандартних колоній, а й малих хуторів, маєтків і нових поселень. Карти періоду 1910-1940-х років доповнено цінними статистичними відомостями про побут і сільське господарство, які самі колоністи вважали значущими. Видання забезпечено докладним іменним і географічним покажчиком, що робить його незамінним інструментом для генеалогічних досліджень. Атлас буде корисним як професійним історикам, так і нащадкам менонітів, які вивчають історію своїх предків.

Видання є збірником матеріалів, присвячених історії та культурній спадщині менонітів, які проживали на півдні України в період Російської імперії та СРСР. У центрі уваги - повсякденне життя менонітських колоній, їхні релігійні уявлення, сімейні традиції, господарський устрій і система освіти. Значну частину книги присвячено історії найбільших поселень - Хортиці, Молочної та дочірніх колоній. Окремі розділи висвітлюють події Першої світової війни, революції, роки вигнання, переселень та еміграції. Видання доповнено фотографіями й довідковими матеріалами, що розширюють уявлення про життя та долі менонітських громад.