Кам'янка (Мангайм)
Мангейм (Mannheim, нині — Кам’янка) — німецька колонія, заснована у 1809 році переселенцями-католиками з Бадена, Ельзасу, Пфальцу та Прусської Польщі. Спочатку входила до складу Кучурганського колоністського округу Одеського повіту Херсонської губернії. Нині територія колишньої колонії розташована в Ізмаїльському районі Одеської області.
Колоністи зізнавалися польському письменникові Юліану Немцевичу, який у 1818 році зупинявся в Мангеймі дорогою до Одеси, що залишили рідні землі через постійні утиски та бідність.
Основу господарства становили землеробство та скотарство. У тваринництві провідним напрямом було розведення великої рогатої худоби та коней. Серед промислів найбільш розвиненими були маслобійне та борошномельне виробництво. Потреби населення забезпечували ремісничі колоністи.
Першу кам’яну церковну споруду з очеретяною покрівлею було зведено у 1820 році. У 1896 році постало нове величне храмове приміщення в неороманському стилі з елементами класицизму. Орган храму вважався найбільшим і найкрасивішим на півдні країни.
Часта зміна влади у 1918–1919 роках супроводжувалася бандитськими нападами, пограбуваннями продовольства, коней, сіна та возів. Навесні 1919 року владу захопили більшовики. Через насильницьку мобілізацію та вилучення продуктів населення взяло участь в антибільшовицькому Гросслібентальському повстанні.
Перетворення радянської влади, яка остаточно утвердилася в лютому 1920 року, колоністи сприймали негативно. Неврожаї та продрозкладка 1921–1922 років спричинили масовий голод. Спроби більшовиків завоювати симпатії німецьких селян шляхом пропаганди виявилися безуспішними. У січні 1930 року розпочалася кампанія насильницької колективізації, внаслідок якої було розкуркулено 24 родини (117 осіб). У 1930–1938 роках від репресій у Мангеймі постраждали 123 особи; у 1937–1938 роках було розстріляно 66 осіб.
Під час війни з нацистською Німеччиною колонія перебувала в румунській адміністративній зоні — Трансністрії, однак під управлінням спеціальної команди СС «R» (нім. Sonderkommando R). У березні 1944 року у зв’язку з наступом Червоної армії мешканців колонії за наказом було евакуйовано до імперського краю Вартегау (Польща).
У покинутих будинках оселилися українські селяни, депортовані з приєднаної до СРСР частини Східної Польщі.
Як німецький населений пункт Мангейм припинив своє існування. Про його колишніх мешканців сьогодні нагадують величні руїни церкви, оточені покинутою, зарослою сухим бур’яном, неживою територією.
