Сарата — адміністративний центр Саратського колоністського округу Аккерманського повіту Бессарабської губернії (1836–1871), у складі Румунії (1918–1940) та СРСР (1940–1991). Нині місто входить до складу Білгород-Дністровського району Одеської області.
Сарата була заснована у 1822 році релігійним діячем Ігнацем Ліндлем (Lindl), який на основі своїх уявлень про християнське вчення мріяв про створення справедливого суспільства. Разом із католиками з Баварії та лютеранами з королівства Вюртемберг він вирішив заснувати поселення як соціально-релігійну громаду. Поселенцям була виділена земля в Бессарабії, вздовж річки Сарата.
План забудови розробив годинникар Алоїс Шертцингер (Schertzinger): поселення мало форму квадратного «циферблата» з перпендикулярними, перетинаючимися вулицями. Через погану якість води та складний ґрунт колоністи багато років накопичували досвід, щоб обрати найурожайніші культури. Найбільш прибутковими галузями були скотарство та конярство. Одним із основних джерел доходу було виноробство.
У Сараті були засновані металургійне виробництво та виробництво сільськогосподарської техніки. Також збудовано суконну фабрику.
У 1844 році відкрилося центральне училище (Wernerschule) для підготовки вчителів сільських шкіл. У 1865 році засновано Олександрівський притулок для хворих та літніх людей.
З березня 1918 до вересня 1940 року Сарата входила до складу «Великої Румунії». За договором між СРСР і Німеччиною від 27 червня 1940 року Бессарабія була приєднана до СРСР. У вересні 1940 року на основі німецько-радянської угоди німцям Бессарабії було надано право виїзду до Німеччини. Цим правом скористалася більшість мешканців Сарати.
Сьогодні Сарата — районний центр Одеської області. Збереглися колоністські будинки, підвали, старовинний колодязь «журавель» та руїни центрального училища. За сприяння та фінансової підтримки земляцтва бессарабських німців (Німеччина) відреставровано кірху. У 1990-х роках відновив роботу музей, заснований у 1922 році. Встановлено пам’ятник пастору І. Ліндлю. На кладовищі створено своєрідний меморіал із збережених надгробних плит колишнього німецького цвинтаря.
