Широколанівка (Ландау)

Ландау (Landau, нині – Широколанівка) – німецька колонія, заснована у 1809 році на березі річки Березань, за 50 км на північний захід від Миколаєва, переселенцями католицького віросповідання з Вюртембергу, Рейнпфальцу та Ельзасу. У 1809–1871 роках була адміністративним центром Березанського німецького колоністського округу Одеського повіту Херсонської губернії. Нині входить до складу Миколаївського району.

Основу господарської діяльності становили землеробство, тваринництво, вівчарство, садівництво та шовківництво. Колоністи завезли й поширили на півдні України картоплю. На початку ХХ століття Ландау було економічно розвиненим і впорядкованим селом. Прибутки забезпечували торговельні й ремісничі заклади, парові млини, крамниці, винний погріб та ярмарки.

З початком Першої світової війни чоловіче населення Ландау було мобілізоване до армії. Колонію перейменували на Свято-Покровське.

Жителі колонії пережили падіння самодержавства, розпад Російської імперії та криваві події громадянської війни. У 1919 році вони взяли участь в антибільшовицькому Гросслібентальському повстанні.

Радянські перетворення ландауці сприймали негативно. Перші спроби колективізації виявилися невдалими. У березні 1925 року було створено Ландауський (з травня 1926 року – Карл-Лібкнехтівський) німецький національний район на основі Варварівського району Миколаївської області та Березівського району Одеського округу з адміністративним центром у Ландау.

У 1920-х роках досягти довоєнного рівня сільськогосподарського виробництва не вдалося. У лютому 1930 року в Ландау розпочалося розкуркулення, було організовано три колгоспи. Колективізація та насильницьке вилучення продовольства призвели до голоду, внаслідок якого у 1933 році померло 130 колоністів. Під час «Великого терору» репресіям піддалися 120 мешканців Ландау; у 1937 році 35 осіб було розстріляно.

У період війни з Німеччиною колонія перебувала в румунській адміністративній зоні – Трансністрії, однак під нацистською юрисдикцією.

З наближенням фронту у 1944 році німецьке населення Миколаївської та Одеської областей було переселено до імперської провінції Вартегау (Польща). Евакуація мешканців Ландау відбулася наприкінці березня. Після війни багатьох із них репатріювали та направили на спецпоселення до східних регіонів СРСР.

Наприкінці 1944 року до Ландау прибули українці, депортовані зі Східної Польщі, яких поселили в будинках колишніх колоністів. Ландау як німецький населений пункт припинив своє існування.